+38 (044) 379 29 63
  info@ulbclub.org
Міжнародна громадська організація
"Українсько-Литовський Бізнес-Клуб"
 
image01
З нами ви знайдете надійних партнерів і підтримку в бізнесі
image01
Ми робимо прибуткові інвестиції безпечними
image01
Ми відкриваємо перед вами нові можливості
image01
З нами ви примножите свій капітал
  • image01
    З нами ви знайдете надійних партнерів і підтримку в бізнесі
  • image02
    Ми робимо прибуткові інвестиції безпечними
  • image03
    Ми відкриваємо перед вами нові можливості
  • image04
    З нами ви примножите свій капітал


Організація бізнесу

Організація бізнесу в Україні

Україна

Організація бізнесу в Україні

Іноземці (нерезиденти) в Україні мають право займатися бізнесом, вести підприємницьку діяльність нарівні з громадянами України, але іноземці мають деякі правові нюанси, які треба знати перш ніж почати започатковувати свій бізнес.
Іноземець зобов’язаний отримати ідентифікаційний номер в державній податковій адміністрації. Дана процедура займає 3-4 дні.
Іноземець в Україні має право офіційно працювати лише після отримання дозволу на працевлаштування в Україні. Такий дозвіл видається протягом 15 днів з моменту подання документів на строк до 1 року. Але іноземець – засновник ТОВ та одночасно керівник ТОВ не має права отримати дозвіл на працевлаштування, оскільки документи на отримання дозволу подаються від імені зареєстрованої юридичної особи.
У такому разі керівником ТОВ повинен бути громадянин України. Це може бути ваша довірена особа, або наш представник на основі додаткових домовленостей.

Переваги реєстрації фірми для засновника нерезидента в Україні
Після того, як підприємство було зареєстровано, нерезидент України може отримати дозвіл на роботу, після чого, провести процедуру по зміні директора. Таким чином, весь період реєстрації для нерезидента може зайняти до 20 робочих днів при прискореної реєстрації.
Слід відзначити одну найважливішу особливість, яку більшість іноземних підприємців обов’язково візьмуть до уваги. Якщо іноземний засновник-нерезидент сформує статутний капітал відкриваємого підприємства на суму не менше 100 000, 00 доларів , зареєструвавши іноземні інвестиції, іноземний громадянин має право отримати постійний вид на проживання в Україні.

Для організації і ведення бізнесу в Україні необхідно зареєструвати суб’єкта підприємницької діяльності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003 р.

Пропонуємо простий алгоритм дій - покрокову інструкцію для відкриття бізнесу в Україні та заснування компанії..

Крок 1. Збір необхідної інформації:
По Товариству:
• назву Товариства (вільну на момент реєстрації);
• розмір статутного капіталу;
• розподіл часток у грошовому (відсотковому) еквіваленті, якщо засновників більше одного;
• місцезнаходження ТОВ;
• керівника/директора юридичної особи (ПІБ, паспортні дані, місце реєстрації, індекс, ідентифікаційний код);
• види економічної діяльності (за КВЕД-2010);
По засновниках:
• Прізвище, ім’я, по-батькові, паспортні дані, місце реєстрації, індекс, ідентифікаційний код, розмір внеску в статутний капітал.
Якщо, засновником новоствореного Товариства виступає юридична особа, то від юридичної особи засновника додатково потрібно протокол про створення Товариства;
Якщо, засновником новоствореного Товариства виступає іноземна юридична особа, то від іноземної юридичної особи засновника додатково потрібно нотаріальний переклад витягу із реєстру країни резиденства та довіреність на представництво для створення нового Товариства для представника;
Якщо, засновником виступає фізична особа іноземець, то для нерезидента, щоб стати засновником Товариства необхідно одержати реєстраційну картку платника податків в податковому органі.

Крок 2. Підготовка установчих документів:
• Статут;
• Протокол про створення Товариства;
• Реєстраційна Заява.

Крок 3. Нотаріус:
• Нотаріальне посвідчення підписів засновників Товариства на установчих документах;
• Подача документів для реєстрації Товариства.

Крок 4. Виготовлення печатки.

Крок 5. Органи Державної фіскальної служби.
• Подача документів в податкові органи для реєстрації обраної засновниками системи оподаткування;
• Подача в податкові органи повідомлення про прийом на роботу працівника (директора).

Крок 6. Відкриття банківського рахунку для Товариства.

Крок 7. Початок діяльності.

Пакет документів за підсумком реєстрації:
• Виписка;
• Статут;
• Протокол установчих зборів засновників;
• Наказ про призначення директора;
• Печатка;
• Витяг з реєстру платників єдиного податку/ПДВ;
• Повідомлення про прийом працівника на роботу (Директора) з відміткою ДПІ про отримання.

Необхідний час для завершення всіх етапів - до 20 днів.

РЕЄСТРАЦІЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Порядок державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання здійснюється відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» № 93/96-ВР від 19.03.1996 р. в семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання.
Перереєстрація іноземної інвестиції у зв'язку із зміною власника такої інвестиції проводиться шляхом скасування попередньої державної реєстрації іноземної інвестиції та здійснення заходів щодо нової державної реєстрації іноземної інвестиції.
У разі вилучення (репатріації) іноземної інвестиції державна реєстрація іноземної інвестиції підлягає анулюванню. Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Законом.

ВІДМОВА В ДЕРЖАВНІЙ РЕЄСТРАЦІЇ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення встановленого порядку реєстрації. Відмова з мотивів її недоцільності не допускається. Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій повинна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів відмови і може бути оскаржена у судовому порядку.

СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ
Загальна система оподаткування передбачає сплату таких основних податків, зборів і платежів:
• податок на прибуток підприємств – 18%;
• єдиний соціальний внесок – 22%;
• податок на доходи фізфчних осіб – 18%;
• податок на додану вартість (ПДВ) – 20%;
• акцизний податок;
• екологічний податок;
• рентна плата;
• мито;
• інші податки і збори відповідно до законодавства України.
На загальній системі оподаткування можуть перебувати юридичні особи, які не обрали іншу систему оподаткування.

Спрощена система оподаткування в Україні дає право не платити безліч податків і зборів, що полегшує ведення бухгалтерії. Спрощену систему оподаткування (єдиний податок) можуть застосовувати як фізичні особи-підприємці так і юридичні особи резиденти. Згідно із змінами спрощена система оподаткування з 2016 року розділяється на чотири групи:
1-а група – фізичні особи підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках і провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню та об'єм доходу, яких протягом року не перевищує 300 тис. гривень Єдиний податок – до 10% мінімальної заробітної плати + Єдиний соціальний внесок 22% від мінімальної заробітної плати.
15% — для фіз осіб-підприємців увипадках, визначених п.293.4 ПКУ (вразі перевищення ліміту) 1 група сплачує ЄСВ 0,5*22% 4гр - некоректні ставки податку.
2-а група – фізичні особи підприємці, які використовують працю не більше 10 найманих осіб і, об'єм доходу яких не перевищує 1,5 млн гривень., які здійснюють господарську діяльність і надання послуг, у т.ч. побутових, платникам єдиного податку і населенню, виробництво та продаж товарів, діяльність, у сфері ресторанного господарства. Єдиний податок – до 20% мінімальної заробітної плати + Єдиний соціальний внесок 22% від мінімальної заробітної плати за кожного працівника.
3-а група – фізичні особи підприємці та юридичні особи, об'єм доходу яких не перевищує 5 млн. гривень. Кількість найманих працівників необмежена. Єдиний податок – 3% від отриманої виручки за умови сплати ПДВ або 5% без сплати ПДВ + Єдиний соціальний внесок 22% від мінімальної заробітної плати за кожного працівника.
4-а – група – юридичні особи, с/г товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товарови- робництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75%. Ставка податку - 0,16 - 5,4% від нормативно грошової оцінки (залежно від виду земель).

Організація бізнесу в Литві

Литовська Республіка

Організація бізнесу в Литві

Литва займає 24-е місце серед 189-ти економік світу в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business 2015, який щорічно публікує Світовий банк. У підрейтингу “Реєстрація підприємства” Литві відведено 11-е місце – це кращий результат серед балтійських країн.
Членство в ЄС і НАТО, низькі економічні та політичні ризики, зростання ВВП, експорту та імпорту, низький рівень оподаткування, високоосвічена робоча сила, низькі витрати на оплату праці – всі ці фактори створюють сприятливі умови для бізнесу і життя в Литві.

Економіка Литви – одна з найбільш швидкозростаючих економік в Центральній і Східній Європі. Головними факторами економічного розвитку є зростання експорту і торгівлі, вигідне географічне положення Литви з погляду міжнародних торговельних шляхів. Через територію країни пролягають дві міжнародні транспортні коридори континентального значення, розвинена мережа автомобільних доріг високої якості. Крім того, в Клайпеди порту з’єднуються морські та сухопутні дороги у напрямках Сходу і Заходу.

Основними секторами економіки Литви є інформаційно-телекомунікаційні технології, енергетика, нафтова промисловість, меблеве виробництво, хімічне виробництво, виробництво електричного, машинобудування, виробництво продуктів харчування і напоїв, легка промисловість.

Відкриття і ведення бізнесу в Литві має базові правила і процедури відкриття компанії в Литві. Як і Латвія, Литва є членом ЄС з 2004 року і має схоже до більшості європейських країн регуляторне середовище. Тим не менш, існує і ряд специфічних особливостей, властивих виключно Литовській Республіці.

З чого почати свій бізнес в Литві і на що звернути увагу в першу чергу?
Вибрати організаційно-правову форму компанії
Цивільний кодекс Литви встановлює юридичні норми створення компаній, формування керівних органів, їх компетенцію, юридичний статус, а також процедуру ліквідації підприємств. Відповідно до литовського законодавства всі компанії, що працюють на території республіки, мають статус юридичних осіб.

У Литві існує 4 основних типи компаній:
1. Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) – статутний капітал такої компанії вноситься на банківський рахунок і повинен становити не менше EUR 43 500. Суму можна вносити на рахунок частинами, при цьому розмір першого внеску має становити не менш, ніж 25%. Засновниками компанії можуть виступати одне або декілька фізичних та юридичних осіб – резидентів або нерезидентів Литви. ТОВ має статус юридичної особи. Основним керівним органом такої компанії є рада директорів, яка повинна складатися не менш ніж з трьох представників. Управлінська структура компанії узгоджується на загальних зборах акціонерів.
2. Закрите акціонерне товариство (ЗАТ). Для іноземця найпростіший спосіб відкрити компанію в Литві - заснувати ЗАТ. Статутний капітал такої компанії повинен становити не менш, ніж EUR 2 900. Гроші можна вносити на банківський рахунок одразу або частинами (перший внесок - не менш, ніж 25% від загальної суми). Як і у випадку з ТОВ, засновниками компанії можуть бути резиденти або нерезиденти Литви. ЗАТ при реєстрації отримує статус юридичної особи. Загальна кількість акціонерів в ЗАТ не повинна перевищувати 250 осіб. Щорічний аудит компанії необхідно проводити тільки в тому випадку, якщо її річний оборот перевищує EUR 1,4 млн.
3. Товариства з необмеженою і обмеженою майновою відповідальністю. У Литві існує два види товариств – з обмеженою і необмеженою відповідальністю. Обидва типи компаній мають статус юридичних осіб, проте відрізняються обсягом відповідальності за зобов'язаннями. Засновники товариства першого типу несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями всім своїм майном, у той час як учасники товариства з обмеженою відповідальністю несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства в рамках суми свого внеску в статутний капітал.
4. Відділення або представництво іноземної компанії. Іноземні компанії та організації мають право відкривати в Литві представництва та відділення. Відповідно до литовського законодавства вони є частиною організаційної структури материнської компанії, тому статус юридичної особи їм не присвоюється. Відділення іноземної компанії має право на комерційну діяльність, при цьому материнська компанія несе повну відповідальність за зобов'язаннями своїх відділень. Представництво іноземної компанії чи організації має право представляти і захищати інтереси материнської організації, просувати її продукти та послуги, однак не має права займатися комерційною діяльністю.

Реєстрація компанії (заявку в електронній формі)
Реєстрація компаній в Литві здійснюється спеціальним державним реєстраційним центром, який був створений з ініціативи міністерства юстиції республіки в 1997 році. Єдиний реєстр містить всю необхідну інформацію про компанії, які зареєстровані в Литві: форма реєстрації, сфера діяльності, інформація про власників і менеджменті компанії, отримані ліцензії і т.д.
Починаючи з 2004 року, більшість компаній також зобов'язані подавати щорічні фінансові звіти, які вносяться до Реєстру. З 2010 року при реєстрації компанії закриті акціонерні товариства також зобов'язані подавати в реєстраційний центр список акціонерів. У тому ж році була запущена електронна система реєстрації компаній, що дозволило не лише позбавити підприємців і чиновників паперової роботи, але й скоротило час реєстрації всього до трьох робочих днів. Додаткова інформація про правила реєстрації та про сам Реєстр доступна в безкоштовному електронному додатку.

Податкова система Литви
В цілому серед всіх країн Прибалтики Литва відрізняється найбільш привабливим регуляторним середовищем. Вся податкова система Литви приведена у відповідність до законодавства Європейського союзу. Основні податкові принципи і процедури регулюються законом про адміністрування податків, який, також встановлює права і обов'язки податкових органів та платників податків. Для бізнесу в Литві існує 5 основних податків:
• Податок на прибуток підприємств
• Податок на нерухомість
• Податок на землю
• ПДВ
• Акцизний податок

В країні також існують податки на використання природних ресурсів, на користування родовищами нафти і природного газу, податок на забруднення навколишнього середовища, податки у вигляді внесків до фонду соціального страхування, а також консульські збори та низка інших податків. Тепер про кожен податок розповімо докладніше. Податок на прибуток підприємств
Податок на прибуток підприємств платять компанії, які займаються комерційною діяльністю, а також неприбуткові організації, які отримують прибуток від комерційної діяльності. З 2010 року ставка податку становить 15%. Сільськогосподарські підприємства, неприбуткові організації, невеликі компанії, компанії з іноземними інвестиціями, а також компанії, які працевлаштовують людей з обмеженими можливостями можуть подати заявку на звільнення від сплати даного податку.

Податок на землю
Податок на землю в Литві стягується місцевими органами самоврядування. Податком обкладається земля, яка знаходиться в приватній власності. Річна ставка податку – 1,5% від вартості землі (у випадку, якщо в приватному володінні знаходиться ліс, вартість дерев не включається у вартість землі, і відповідно не оподатковується).

Акцизний податок
Акцизним податком обкладаються такі групи товарів:
• Алкогольні напої, включно з пивом; при цьому не оподатковуються алкогольні напої та сировина для їх виробництва, що імпортуються державними підприємствами, які мають ліцензію на виробництво таких напоїв, а також експортна продукція • Тютюнові вироби
• Кава, шоколад, а також продукти харчування, що містять какао
• Ювелірні вироби, золото і срібло, за винятком біжутерії і монет
• Бензинове і дизельне паливо (за винятком авіаційного)
• Автомобілі преміум-класу
• Електрика.

Податок на додану вартість (ПДВ)
Стандартна ставка ПДВ в Литві становить 21%. Податок зобов'язані платити ті компанії, чий дохід від продажу товарів і послуг перевищує EUR 1500 на рік. Також існують знижені податкові ставки – 9% і 5%. В деяких випадках компанії взагалі звільняються від сплати ПДВ. Як правило, процедура реєстрації платником ПДВ займає до 10 днів. Для того щоб стати платником ПДВ, необхідно подати наступні документи:
• Свідоцтво про реєстрацію компанії
• Інформацію про об'єкти економічної діяльності, включно з їх адресами, номерами телефонів, факсів, адресами електронної пошти, сайтами і т.д.
• Інформацію про методи ведення бізнесу
• Інформацію про осіб, які керують компанією, а також дані про інші організації, які знаходяться під управлінням цих осіб
• Інформація про приватну власність і довгострокові активи, які знаходяться в розпорядженні компанії і можуть бути використані в майбутньому для ведення бізнесу

ІНВЕСТИЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ
Литва – країна з відкритою економікою, яку населяє близько 3 млн. чол. Інституційне середовище в цілому стабільне та прозоре, економіка ринково орієнтована. Країна зробила значні кроки до тіснішої співпраці з міжнародним співтовариством, вступивши до Світової організації торгівлі в 2001 р., Європейський союз в 2004 р., ввійшовши до Єврозони в 2015 р.
З метою поліпшення інвестиційної привабливості Литви, а також підтримки іноземних і литовських інвесторів в Литві працює ряд структур, які здійснюють цю діяльність. Найбільш відомою з них є «Invest Lithuania».
Зростають прямі іноземні інвестиції в Литві. В даний час близько 80% прямих іноземних інвестицій з'являються в Литві саме з країн-членів ЄС. Засоби структурних фондів ЄС допомогли швидше подолати економічні труднощі і скоротити безробіття в Литві.
За 2015 рік прямі накопичені іноземні інвестиції в Литві склали 13,26 млрд. євро - на 0,40 млрд. євро більше, ніж в кінці 2014 року, коли вони становили 12,86 млрд. євро. У розрізі окремих країн, основними інвесторами в Литву були: Швеція, Нідерланди, Німеччина, Норвегія. Аналізуючи розподіл прямих іноземних інвестиції по галузях в Литві можна відзначити, що найбільша частка їх, в 2015 році, припала на - «Фінанси і страхування» - на другому місці «Переробна промисловість» на третьому - «Операції з нерухомістю».
Валовий національний продукт в Литві знизився до 8156 млн. євро в першому кварталі 2016 роки порівняно з 9318 млн. євро в четвертому кварталі 2015 року. В середньому ВНП в Литві становить 17501.14 млн. євро (з 1995 до 2016 року) досягнувши самого високого рівня 32694.00 млн. євро в третьому кварталі 2014 року і рекордно низького рівня в 5358.00 млн. євро в першому кварталі 1995 року.
Держстатслужба України не оприлюднила дані щодо обсягу прямих інвестицій з України в Литву, посилаючись на їх конфіденційність відповідно до Закону України «Про державну статистику». Станом на 01.01.2010 р. (останні оприлюднені дані) загальний обсяг прямих інвестицій з України в Литву становив 3,9 млн. дол. США. Водночас дані Департаменту статистики Уряду ЛР свідчать про певну активізацію українських інвесторів на литовському ринку. Обсяги українських інвестицій в економіку Литви на початку 2015 року становили 12,5 млн. євро, на початку 2016 р. – 21,2 млн. євро, тобто зросли за рік на 8,7 млн. євро.
Найбільше українських інвестицій вкладено в приватну нерухомість (40,1%), переробну промисловість(38,8%) та операції з нерухомістю (11,6%).
Для пошуку потенційних партнерів у Литві пропонуємо скористатися базою Асоціації східноєвропейського партнерства та інвестицій. (презентація).

+38 (044) 379 29 63
info@ulbclub.org
Сopyright © УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКИЙ БІЗНЕС-КЛУБ. 2017. Усі права захишено.